Заповіді батькам

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому, у чому самі не обізнані.

4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Виховуємо маленького читача

1.Читайте вашій дитині поштові листівки, газети, інструкції на коробках з- під дитячого харчування. Це дуже важливо для дитини.

2.Доки дитина росте, показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори і форми вразять її, а слухання веде до вивчення.

3.Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозвольте дітям вибирати книги самостійно.

4.Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією. Якщо для читання будуть вибрані правильні книги, то навіть старшим дітям буде цікавим читання вголос.

5.Пам’ятайте про поезію! Короткий вірш – це найкоротший спосіб привернути увагу на деякий час.

6.Заохочуйте дітей до читання вголос в той час, коли ви готуєте, прасуєте, шиєте, займаєтесь пранням білизни.

7.Використовуйте телебачення, щоб привернути увагу до читання. Більше читайте про людей, країни і різні речі, котрі цікавлять вашу родину по телебаченню.

8.Тримайте вдома безліч матеріалу для читання. Зберігайте дитячу літературу на нижчих полицях, щоб діти могли її легко дістати.

9.Нехай ваша дитина побачить Вас за читанням. Розмовляйте про те, що читаєте.

10.Даруйте книги дітям. Цим Ви дасте зрозуміти, що книги – особливі.

Новолуганська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Виступ на батьківських зборах :

«Спільними зусиллями виховуємо любов

 до читання»

Підготувала

завідуюча бібліотекою

Чічкан Т. М.

2016 р.

Освіта дитини починається з навчання читати і писати. І відбувається це здебільшого в родинному колі. У сім'ї прищеплюються і любов до книги, отримання задоволення від процесу читання, звичка бути постійно з книгою й неможливість існування без неї.

Дитина відчуває духовну єдність із родиною тільки тоді, коли батьки усвідомлюють взаємозв'язок між розвитком молодшого по­коління і освітнім рівнем старшого покоління.

Головна відмінність сімейного читання від інших його видів - класного, позакласного та домашнього, полягає у тому, що батьки, використовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

Ось чому ми, бібліотекарі, звертаємося до вас, батьки: тільки спільними зусиллями ми зможемо відродити гарну традицію сімейного читання, тільки ви станете запорукою успішності ваших дітей, якщо надасте їм можливість долучитися до світових книжкових скарбів, що зберігає публічна бібліотека. І саме бібліотека має приміщення для проведення змістовного дозвілля родини, володіє інформаційним потенціалом для задоволення різноманітних інтересів усіх членів сім'ї, має підготовлений персонал, який допоможе, порадить.

Але без вашої зацікавленості, бажання та ініціативи ми не зрушимо з місця.

Існує думка про те, що вроджені здібності до читання у дітей виявляються лише у віці від 18 місяців до 3 років. А от психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити складно, іноді практично неможливо.

Постає питання: як розвинути у дитини любов до книги та читання?

Ось декілька порад, які можуть стати у пригоді:

Розмовляйте, наспівуйте та грайте з дитиною.

Малюк із насолодою прислухається до вашої мови: коли бавиться у ванні, одягається, їсть та засинає, ввечері або ж на світанку. Тому дитина, з якою постійно розмовляли, підростаючи, починає швидше розуміти та відтворювати всі слова, які вона почула тоді, коли ще нічого, здавалося б, не розуміла.

Бажано говорити з малюком про усі звичайні для вас, але такі важливі для нього, справи, які ви робите щоденно разом. Коментуйте свої дії: «миємо ручки», «сідаємо на стільчик», оповідайте те, що бачите, - так ви підготуєте уважного слухача.

Починати знайомити малечу із читанням необхідно із перших років життя. Читаючи дитині, ви розширюєте її всесвіт, допомагаєте отримати задоволення від читання, збагачуєте знання та словниковий запас.

Дитина вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам'ятовувати слова, які бачить або чує. Читання дає їй і багато чого іншого: можливість посміятися та поплакати разом, навчитися не розгублюватися в життєвих небезпеках - а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.

Що ж робити у такому випадку? Ще разок перечитайте гасло цієї поради. Саме так, читайте те, що подобається дитині. Це не примха. Просто у дитини є бажання глибше зануритись у процес пізнання книги, адже він відбувається повільніше, ніж у дорослих, знову і знову зустрічатися з героями твору, переживати з ними їхні пригоди. Не позбавляйте малюка задоволення від спільного читання. Адже відбувається процес підготовки майбутнього вдумливого та уважного читача, виховання повноцінного сприйняття книги.

І повірте, якщо ви спробуєте (в цілях економії часу) скоротити оповідання, реакція буде миттєвою. Тому, якщо книга приносить задоволення дитині і вона періодично до неї звертається, читайте її стільки разів, скільки малюк цього захоче.

Читайте усюди і завжди.

Читати можна будь-де: на прогулянці, на пляжі, у поїзді, очікуючи на прийом до лікаря. Нехай у вашій сумці поряд із дитячими речами, іграшками лежить книжка.

Не примушуйте дитину читати.

Ніколи не саджайте дитину за читання (разом із собою або самостійно), якщо вона цього не бажає. Це є одним із найдієвіших засобів вбити інтерес до читання та книги у дитини.

Примусове читання - шлях до небажання читати взагалі. Шукайте позитивних та ефективних шляхів зацікавлення малюка захопливими та значними книжками. Добирайте найпопулярніші серед дітлахів теми та книги (у цьому вам прийдуть на допомогу бібліотекарі).

Не приховуйте від дитини своєї зацікавленості її читанням.

Мабуть, немає нічого важливішого у вихованні читача, ніж стимулювання у нього любові до читання. Намагайтеся бути Провідником у світ книжок, а не Погоничем або Оцінювачем того, що і як читає ваша дитина.

Коли ваш малюк навчиться читати, частіше звертайтеся до нього з проханням почитати вам. Але не завдання, отримане в школі, а просто хорошу історію. І зробити це можна, наприклад, під час приготування вечері на кухні.

Якщо дитина робить помилки в ході читання і вони не є досить значними для загального сприйняття тексту, - не переривайте її, адже вона може втратити цікавість до історії, яку з усією відповідальністю читає саме вам. Хоча пізніше можна повернутися до прочитаного і виправити помилки.

Запевніть дитину у тому, що вам цікаве і потрібне її читання і ніколи не показуйте того, що слухаєте через необхідність. Заохочуйте будь-які чигання вголос: газети, журнали, оповіді або казки. Вам самим не вистачає часу почитати, а допомога при цьому вашої дитини буде досить корисною. Хіба це не стимул до читання! Все це не потребує якихось надзвичайних зу­силь, а поряд з вами непомітно зростатиме справжній Читач.

Вашій дитині буде набагато легше вчитись. Її вільний час буде дитини «невідомою» країною з незрозумілими законами та умовностями. Забезпечити дитину необхідною літературою.